Двоетапна імплантація

Двоетапна імплантація зубів - це класична перевірена часом методика (хірургічна операція) відновлення зубних одиниць на верхній або нижній щелепі в Україні, що викликає ускладнення після завершення лише в дуже рідкісних випадках, при якій на першому етапі в кісткову тканину приживляють імплант, а на другому встановлюють тимчасову та постійну коронку. У такий спосіб можна відновлювати передні та бічні дентальні одиниці, оновлюючи щелепні ряди та повертаючи пацієнта до повноцінного життя.

Двоетапна імплантація

Що таке двоетапна імплантація

При втраті однієї або кількох одиниць їх відновлення в сучасній стоматології вже багато років здійснюють установкою штучного титанового коріння (імплантатів) з подальшим навантаженням коронкою або ортопедичним протезом. У деяких випадках таку операцію можна зробити за одне відвідування (одноетапна процедура), через що вона отримала назву одномоментної операції, але у разі протипоказань може проводитися в кілька етапів.

 

Традиційно такий протокол імплантацій зуба під ключ вважається найбільш безпечним, ніж швидкі методи, тому що в ході лікування в 99.9% випадків відбувається успішне приживання встановленого зубного імпланта, тобто ризик відторгнення практично виключений. Крім того, пацієнт отримує можливість заощадити на можливому повторному лікуванні, отримавши бажаний результат набагато швидше та без стресу. Але такі методики все ж таки підходять не всім, найчастіше їм перешкоджають протипоказання та множинні запущені патології.

 

У DC LIPINSKII на Виноградарі у місті Київ фахівці проводять дентальні відновлювальні операції у клінічних умовах за допомогою сучасного обладнання по завершенню всебічної діагностики та вироблення грамотного плану лікування. Такий підхід дозволяє відновити жувальні функції щелеп пацієнта практично зі 100% гарантією передбачуваного результату та довговічності.

 

Показання до проведення двоетапної операції

Основне показання до протезування – відсутність однієї або кількох одиниць у порожнині рота пацієнта. Однак є ще кілька факторів, які зумовлюють застосування саме цього методу відновлення естетики та жувальних функцій щелеп.

  • Розрізнене розташування відсутніх одиниць;
  • Повна або часткова адентія (відсутність великої кількості);
  • Підозра на ймовірність недостатньої первинної стабілізації імплантів;
  • Високі вимоги до естетики зубного ряду.
  • Проблеми з яснами (двофакторне лікування дозволяє із встановленням ортопедичної конструкції вилікувати ясенові ділянки);
  • Неефективність іншого лікування.

 

Слід зазначити, що двоетапний варіант відновлення зубних рядів проводиться за умови обов’язкової достатності кісткової тканини, у яку вживлятимуть штучний штифт. Інакше, коли недостатньо кісток, імплантацію випереджає остеопластика або синус-ліфтинг (нарощування перед операцією недостатнього обсягу під імплант, але від цього зростає ціна всієї операції). Проблема нестачі, в основному, виникає через тривалу відсутність жувального навантаження. Іноді, пацієнт все ж таки може зробити відповідний вибір, але найчастіше план лікування заснований на конкретній клінічній картині, що виключає будь-які розбіжності від практичної методики лікування.

Протипоказання до проведення двоетапної імплантації

У стоматології, як і в будь-якому іншому напрямку медицини, розрізняють абсолютні та відносні протипоказання до двофакторного протезування.

 

Абсолютні:

 

  • Захворювання кровоносної та імунної системи;
  • Відсутність анатомічних структур щодо стоматологічного втручання;
  • Гострі розлади центральної нервової системи;
  • Наявність злоякісних пухлин;
  • Некомпенсований цукровий діабет І ступеня;
  • Нещодавня променева терапія;
  • Інші незворотні в організмі процеси.

 

Відносні:

 

  • Деякі захворювання ротової порожнини (карієс, гінгівіт тощо);
  • Низький рівень гігієни рота;
  • Зловживання курінням та алкоголем;
  • Атрофія кісткових тканин;
  • Імунодефіцит;
  • Іноді потрібне підняття синуса;
  • Вагітність та період лактації;
  • Юний вік пацієнта (до 18 років);
  • Ортодонтичне лікування брекет-системами,
  • Алергічні реакції на деякі анестетики.

 

Як правило, при відносних протипоказаннях до лікування можна розпочати їх усунення.

Як проводять двоетапну імплантацію

Процес двоетапних імплантацій зубів – це тривала і скрупульозна процедура, незалежно від того, де ставити імпланти, вироблена поетапно, що вимагає від стоматолога, що лікує, хірурга особливої ​​уваги до деталей і ретельного підходу під час всіх маніпуляцій. Умовно, протезування та імплантацію можна розділити на такі основні етапи: первинна консультація, хірургічна установка імплантату, хірургічна підготовка, безпосередня установка конструкції на імпланті.

1. Консультація лікаря-стоматолога хірурга

На цій стадії лікар проводить перший встановлюючий огляд області, де будуть встановлені зубні імплантати (від цього залежить ступінь та швидкість приживлення  штучних штифтів). Для цього за допомогою візуального обстеження порожнини рота пацієнта, знімків КТ, деяких додаткових аналізів та результатів обговорення із суміжними фахівцями він уважно вивчає отримані дані, щоб встановити:

 

  • Наявність або відсутність інфекційних процесів у сусідніх зубах та місці встановлення штучного штифта;
  • Рівень кістки (кісткова тканина повинна бути в достатньому обсязі, інакше призначається нарощування);
  • Разом з пацієнтом вибирає найбільш оптимальні імпланти та відповідні види коронок, виходячи з клінічної картини;
  • Застерігає необхідність санації проблемних ділянок та зубних одиниць, щоб унеможливити виникнення в них запальних процесів.

2. Хірургічна установка імпланта

Другий етап імплантації полягає у безпосередній установці штучного імпланта зубного в кісткову тканину, за умови достатності її рівня, і включає наступні дії лікаря:

 

  • Знеболення робочої області відповідним анестетиком, що виключає алергічну реакцію;
  • Виробляється надріз слизової оболонки;
  • Методом вкручування стоматолог встановлює імпланти зубів;
  • Закручується заглушка штифта;
  • Вшиваються ясна.

 

Завершуючи установку імплантату (до встановлення заглушки) хірург докручує його спеціальним ключем, контролюючи навантаження «торк», що дозволяє проконтролювати первинну стабілізацію штифта, тобто наскільки міцно закріплений.

 

Тривалість процедури: встановлення – від 20 до 40 хвилин.

 

Огляд: на 3-5 день вивчення поведінки лунки.

 

Зняття швів: через 14 днів, якщо рана ушивалась ниткою, що не саморозсмоктується, в іншому випадку вона самостійно розсмокчеться (вибір у кожному випадку індивідуальний).

 

Приживлення імплантату (остеоінтеграція): приживається від 3 до 6 місяців (на верхніх щелепах, приблизно 3 місяці; на нижніх – від 4 до 6 місяців).

 

Важливо: перед імплантацією рекомендовано вилікувати карієс та очистити зуби від м’якого чи твердого нальоту, щоб хвороботворні бактерії не потрапили до області операційної ділянки.

3. Хірургічна підготовка до протезування

Коли остаточно завершиться остеоінтеграція (приживлення штифта), що відбувається у термін від 3 до 6 місяців залежно від конкретної щелепної пари, у яку ставився штучний корінь — імплантант, стоматолог хірург розпочинає підготовку протезування.

 

Попередньо проводиться рентгенівський контроль, в ході якого за допомогою знімків лікар вивчає контури імпланту та кісткових тканин на наявність або відсутність запальних процесів та якості приживлення.

 

Потім виробляються такі маніпуляції:

 

  • Знеболення місцевим анестетиком робочої області;
  • Робиться надріз м’яких тканин у місці встановлення імпланта зуба;
  • Викручування заглушки;
  • Установка формувача на формування ложа ясен;
  • Зашивання слизової оболонки навколо формувача, для кращого прилягання.

 

Тривалість процедури: від 20 до 40 хвилин.

 

Час носіння формувача: від 7 до 10 днів.

 

4. Етап виготовлення коронок на імпланті

Через 10 днів після завершення хірургічної установки формувача ясен лікар-ортопед здійснює підготовку до протезування на імплантах. І тому він проводить такі маніпуляції:

 

  • Викручує формувач;
  • Розміщує на його місце трансфери;
  • Знімає силіконові відбитки з верхніх та нижніх щелеп;
  • Знову вкручує формувач ясен;
  • Обговорює з пацієнтом тип абатменту (перехідник) та коронок, їх колір, вид фіксації (залежно від місця фіксації та клінічної ситуації);
  • Відправляє дані та зразки до стоматологічної лабораторії на виготовлення абатменту та коронки.

 

Через 5-10 днів, отримавши готові вироби, приміряє їх у порожнині рота пацієнта, при необхідності передає на доопрацювання, викручує формувач та фіксує відповідним способом (гвинтовим чи цементним).

 

Важливо: пацієнту слід пам’ятати, щоб встановлена ​​ортопедична конструкція (імплант, абатмент і коронка) служила якомога довше, за нею необхідний правильний догляд і експлуатація. Штучні зуби необхідно чистити 3 рази на день, не навантажувати надто твердою їжею, та проходити регулярні профілактичні огляди 1 раз на 6 місяців.

Переваги методу двоетапної імплантації

Можливість відновлення як одного зуба, і при повній адентії;
Профілактика атрофії щелепних тканин довкола штифта;
Естетична та функціональна ідентичність штучної одиниці оточуючим здоровим;
Майже 100% приживлення встановленої ортопедичної конструкції;
Менша ціна двоетапного протезування, ніж одноетапні процедури встановлення імпланту, навіть якщо потрібно наростити ясна;
Можливість фінансово підготуватися пацієнту між двома етапами відновлення;
Розробка індивідуального плану імплантологічного лікування;
Суворе дотримання перевірених міжнародних протоколів.

Недоліки методу двоетапної операції

  • Вимога до достатнього рівня кісткової тканини (у деяких випадках потрібне її відновлення після видалення зубів, дії з нарощування або спрямовані на покращення пластики тканин, синус-ліфтингу), а також тривалий період приживлення штифта в кістки та остаточної установки коронки (терміни імплантацій досить тривалі);
  • Складність проведення операції, додаткові вимоги до догляду та експлуатації;
  • Можливість усадки твердих тканин;
  • Періодичні огляди та профілактичні маніпуляції;
  • Наявність великої кількості протипоказань.

Особливості двоетапного лікування

  • Дозволяє спеціалісту контролювати процес приживлення штучного коріння з титану та усувати ймовірні проблеми на ранньому етапі;
  • Ризик незворотних ускладнень за такого підходу мінімальний;
  • Штифти, що встановлюються в ході лікування, не тільки запобігають атрофії, але й сприяють її утворенню;
  • При пошкодженні штучних конструкцій не потрібно видаляти разом із імплантом, достатньо замінити коронкову частину;
  • Через відносну дорогу ціну, пацієнти побоюються звертатися до клініки, але з кожним роком процедура стає дешевшою.

 

Звернувшись у DC LIPINSKII на Виноградарі в місті Київ (Україна), ви на первинній консультації дізнаєтеся: як проводиться імплантація на нижній або верхній щелепі (плюси та мінуси), ціни та способи нарощування кістки/кісткової тканини для встановлення штучних зубів (кісткова пластика або синус-ліфтинг), показання, вартість відновлення коронкою однієї або декількох одиниць (скільки коштує поставити 1 штифт), як довго приживаються зубні імпланти і які краще стоять, чи потрібно нарощування ясна, переваги протезування і яка є гарантія, а також, що можна робити до та після операції.

    Запис на консультацію
    Перш ніж почати будь-яке лікування, рекомендуємо Вам пройти комплексну консультацію-обстеження ротової порожнини.