Причинами, чому видаляють інфікований або розфарбований зуб, служать неякісна гігієна порожнини рота дорослого або маленького пацієнта, що призвела до каріозного ураження як поодиноких, так і великих областей щелепи, що збільшилися, ускладнення в навколишніх м’яких та твердих тканинах, а також зовнішні та внутрішні механічні пошкодження.
У зв’язку з цим у хірургічній стоматології розрізняють 3 типи показань, що вимагають проведення операції з дентальної екстракції: пародонтальні, екстренні та планові видалення зубне.
Кожен з них відрізняється ступенем складності, тривалістю подальшого лікування та кількістю задіяних фахівців, інструментів, обладнання та препаратів.
Як випливає з назви, пародонтальними причинами є обставини захворювань, що розвинулися в пародонті (що оточують причинну одиницю тканин), лікування яких вже не врятує уражений зуб або буде неефективним без видалення.
Пародонтальними показаннями до видалення є такі клінічні ситуації:
- Рухливість одиниць 3 ступеня зі втратою кісткових тканин щелепної кістки за альвеолярною висотою більш ніж на 70%;
- Ураження пародонту в галузі біфуркації 3 ступеня, що призвело до втрати кісткової тканини в міжрадикулярному просторі;
- Руйнування кісткової тканини нижче апексу;
- Атрофія кісткової тканини із збереженням її в області верхівки меншою, ніж на 3 мм;
- Ураження пульпи зуба зі втратою кісткової тканини більш ніж на 50%;
- Одиночні рухомі дентальні одиниці;
- Корні зруйнованих зубів, які не можуть бути використані при встановленні ортопедичних конструкцій;
- Збереження та посилення симптомів періодонтиту внаслідок нерезультативного ендодонтичного лікування;
- Вогнища деструкції біля верхівки кореня зуба тощо
За наявності перелічених показань лікар-стоматолог обов’язково спочатку вивчить стан ротової порожнини пацієнта та/або здійснить усі необхідні дії для відповідного лікування з метою збереження зуба, і тільки переконавшись у його безрезультативності призначить операцію з екстракції.
Показаннями до екстреної операції є гострі інфекційні та травмонебезпечні дентальні патології, які можуть призвести до ще більших ускладнень не тільки в ротовій порожнині пацієнта, а й усього організму:
- Гострі болі, які не знімаються медикаментами при консервативному лікуванні;
- Неправильне прорізування зуба мудрості (вартість терміново видалити такий зуб одна з найвищих);
- Наявність гнійного запалення, нориці, флегмона, кісти, флюсу, періоститу, остіомієліту, абсцесу, синуситу тощо;
- Травматичні переломи коронки, при поздовжньому переломі і нижче краю ясна;
- Болі при карієсі кореня;
- Вірогідність розвитку невриту та інших ускладнень;
- Деякі переломи щелепи.
Діагностика однієї з перерахованих причин терміново потребує хірургічного втручання, після якого зазвичай у пацієнтів спостерігається нормалізація стану з більш ефективним перебігом лікування захворювання, що стало першопричиною для того, щоб швидко виривати зуб.
Планові операції призначають у випадках, коли термінове втручання не потрібне. Подібні процедури рекомендовані відповідними протоколами лікування конкретного дентального захворювання або як підготовка до певних стоматологічних маніпуляцій у ротовій порожнині пацієнта; для запобігання розвитку у майбутньому ускладнень; для покращення естетики та функціональності щелепи.
До причин планового видалення відносять такі обставини (у тому числі і пародонтальні показання):
- Відсутність функціональної цінності або неможливість збереження зуба;
- Запущений карієс, при якому площа поразки коронки становить понад 70%;
- Ускладнені форми пульпіту та пародонтиту;
- Зміна прикусу, неврологічні болі та асиметрія обличчя через неправильне зростання зубів мудрості або їх атипове розташування;
- Наявність надкомплектних, дистопованих та ретинованих одиниць, що викликають порушення нормальної роботи зубощелепної системи;
- Показання до ортодонтичного лікування під час протезування або встановлення брекет-систем;
- Зуби з непрохідними кореневими каналами з навколокореневими ускладненнями або з механічними пошкодженнями в районі кореня;
- Щелепні пухлини і т.д.
Планові екстракції проводяться у звичайному режимі, коли у пацієнта або відповідного спеціаліста стоматологічної клініки є достатньо часу, щоб підготуватися до операції з видалення хворого або зайвого зуба.
