Дентал центр "Ліпінський"

ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ

Делікатна турбота про здоров'я зубів:
реставрація, пломбування, лікування каналів
Терапевтична стоматологія займається лікуванням карієсу зубів та його ускладнень. Першочергове завдання цього напрямку стоматології – раннє виявлення і лікування карієсу, щоб уникнути ускладнень (періодонтиту, пульпіту). До терапевтичної стоматології також відносять лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота, та художня реставрація зруйнованої коронкової частини зуба.

СТРУКТУРА ЗУБА

Анатомічно зуб людини складається з коронки, кореня і шийки зуба. У поперечному розрізі він виглядає так:
  • Емаль – захисне покриття коронки, яке складається з неорганічних мікроелементів. Шар емалі практично прозорий, тому на колір зубів впливає мінімально. Вона є найтвердішою тканиною в організмі людини
  • Дентин – основа зуба, яка містить 20% органічних, 70% неорганічних речовин і 10% води. Дентин твердий. Він просвічує крізь емаль, тому визначає колір зубів.
  • Пульпа – м'яка тканина, до складу якої входять судинно-нервовий пучок (нерви, капіляри). Всі болючі відчуття, які супроводжують захворювання зубів, пояснюються залученням цих тканин у патологічний процес.
  • Ясна – слизова оболонка, яка покриває альвеолярні частини щелеп і охоплює шийки зубів. Ясна складаються з плоского епітелію, який розташовується багатошарово, і власної пластинки. Основу ясен становить строма, яка в пришийкових ділянках зубів містить велику кількість колагену. За рахунок цього ясна щільно прилягають до зубів і забезпечують рівномірний розподіл жувального навантаження.

КАРІЄС І ЙОГО УСКЛАДНЕННЯ

Карієс – це постійно прогресуючий патологічний процес, під час якого руйнується спочатку зубна емаль, а потім тканини зуба, які розташовані глибше (дентин, пульпа). Руйнування тканин зуба відбувається внаслідок активної дії продуктів життєдіяльності карієсогенних бактерій.
Під час прийому їжі, що містить вуглеводи, ці бактерії починають виробляти органічні кислоти, під дією яких руйнується емаль. Особливо інтенсивно цей процес протікає під зубним нальотом. Чим більше нальоту накопичується на поверхні зуба і чим частіше пацієнт вживає вуглеводи, тим вищі ймовірність виникнення карієсу та інтенсивність розвитку захворювання. Кислоти, які виробляються бактеріями, нейтралізуються слиною, однак для цього потрібен певний час. також вікова .Дослідники стверджують, що карієсом уражені зуби близько 95–98% дорослих і 80–90% дітей. Карієс розвивається і на молочних, і на постійних зубах.
Каріозна пляма – початкова стадія формування каріозної порожнини. В цей час зуб ще виглядає здоровим, але його тканини вже почали руйнуватися. Каріозна пляма виглядає як світла цяточка, іноді – ледь помітна. У цьому місці емаль стає тьмяною, втрачає блиск і захисні властивості. Пацієнта в цей момент нічого не турбує, тому виявити карієс на цій стадії можна лише на прийомі у стоматолога. З плином часу пляма збільшується, темніє, перетворюється на каріозну порожнину.

Пігментні плями – це ділянки зубної емалі, колір яких відрізняється від інших ділянок зубів. Пігментація зубів відбувається через дію зовнішніх і внутрішніх чинників.
Зовнішні причини пігментації зубів:
  • вживання напоїв, що мають фарбуючу здатність (чай, кава, червоне вино);
  • паління.

Внутрішні причини пігментації зубів:
дефіцит і надлишок фтору в організмі;системні захворювання внутрішніх органів;прийом антибіотиків, найчастіше – тетрациклінового ряду
Поверхневий карієс – руйнування тканин зуба, локалізоване тільки в зубній емалі. При цьому нижні шари (дентин, пульпа) не ушкоджуються. Пацієнт відчуває короткочасний біль під час контакту з хімічними речовинами, температурного або механічного подразнення. Поверхневий карієс – наступна за каріозною плямою стадія захворювання.


Середній карієс – захворювання твердих тканин зуба, при якому руйнується дентиново-емалеве з'єднання. Середній карієс розвивається з не вилікуваного поверхневого карієсу. При цьому спостерігається виражений дефект тканин зуба, пацієнт відчуває короткочасний біль високої інтенсивності. Після усунення подразника больові відчуття швидко проходять. Чутливість зубів підвищена. Під час зондування виявляється глибока порожнина, заповнена розмякшеним дентином. У порожнині зуба можуть накопичуватися залишки їжі. Це призводить до подальшого руйнування зуба і появи неприємного запаху з рота. Якщо середній карієс не лікувати, він перейде в глибокий.
Глибокий карієс – велике ураження глибоких шарів дентину. Це остання стадія каріозного процесу. Пацієнт відчуває дискомфорт під час прийому їжі, естетика зуба порушена. При глибокому карієсі:
  • наявна велика каріозна порожнина;
  • коронка зуба зруйнована;
  • при впливі температурних, хімічних, механічних подразників пацієнт відчуває сильний біль.
Глибокий карієс може бути:
  • первинним – у цьому випадку хвороба є завершальною стадією не вилікуваного середнього карієсу;
  • вторинним – карієс розвивається в зубі, який до цього вже препарували – під пломбою, сколом пломби, при дефектах лікування.
ПУЛЬПІТ – це запалення внутрішніх тканин зуба. Пульпа розташовується всередині зубного каналу і забезпечує живлення твердих тканин зуба природним шляхом. У ній містяться нерви, судини, сполучна тканина. Якщо всередину зуба потрапляє інфекція (наприклад, при каріозному ураженні), пульпа запалюється, і зуб починає боліти. З'являються чутливість до температурних подразників, самовільний ,пульсуючий біль.
Пульпіт може бути гострим і хронічним. У свою чергу, гострий пульпіт може бути:
  • вогнищевим – запалення розташовується в проекції рогу пульпи, спостерігається підвищена чутливість зуба до гарячого;
  • дифузним – біль періодичний, сильний, іррадіює по ходу гілок трійчастого нерва, вночі посилюється, може віддавати в скроню;
  • гнійним – больові відчуття дуже інтенсивні, особливо при контакті з гарячим, холод зменшує біль.
Хронічний пульпіт може бути фіброзним або гіпертрофічним. Фіброзний пульпіт найчастіше протікає безсимптомно, з мінімальними больовими відчуттями. При гіпертрофічному пульпіті після розкриття каріозної порожнини виявляється гіпертрофований фіброзний поліп. При хронічній формі захворювання, біль переважно ниючого характеру. Він загострюється при контакті з гарячою їжею.
ПЕРІОДОНТИТ – це запалення кореня зуба і тканин, які прилягають до нього. Основна причина розвитку захворювання – інфекція, яка проникає всередину зуба по кореневому каналу і виходить через розташований в основі кореня отвір. Найчастіше це відбувається через не вилікуваний карієс. Рідше періодонтит розвивається через травму або запальний процес у сусідніх тканинах зубів. Періодонтит може бути гострим (серозна, гнійна форми) або хронічним (фіброзна, гранулююча, гранулематозна форми).

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ
Карієс – це повільне руйнування твердих тканин зубів, яке розвивається через постійний вплив на них несприятливих чинників. Методика лікування карієсу залежить від ступеня розвитку захворювання. На ранніх стадіях препарування зубів можна уникнути. На середніх і пізніх стадіях зуби препаруються, обробляються медикаментами, а потім пломбуються.
НАШИ РАБОТЫ:
Лікування каріозних плям. Самостійно діагностувати каріозні плями пацієнтам буває проблематично. Тому важливо регулярно проходити огляди у стоматолога, який діагностує захворювання, не видиме оку неспеціаліста. Способи діагностики каріозних плям:
  • Обробка зубів перекисом водню з подальшим просушуванням теплим повітрям. Під час процедури уражені ділянки біліють і стають більш помітними. Замість перекису водню можна використовувати органічні барвники, наприклад, метиленовий червоний або синій. Пляма забарвлюється і стає більш помітною.
  • Флуоресцентний стетоскоп. Під дією ультрафіолету здорова емаль світиться блакитним. Уражені карієсом ділянки – тьмяні. Цей метод дає змогу добре побачити межі плям.
На початкових стадіях, коли каріозна пляма ще світла, її розвиток вдається зупинити за допомогою мінеральних компонентів, які наносяться на зуб. Це гелі з кальцієм і фосфатами, лаки з фтором, інші ремінералізуючі препарати. Перед початком процедури стоматолог видаляє наліт, обробляє зуби розчинами кислот невисокої концентрації. Потім на уражену ділянку накладається ремініралізуюча речовина. Стандартна кількість процедур – 10–15. Якщо пляма збільшилася і стала темною, зуб слід пломбувати.
Лікування поверхневого карієсу. Поверхневий карієс виявляється під час огляду в кріслі стоматолога, зондування поверхні зубів, рентгенографії, трансілюмінації. У дитячому віці поверхневий карієс лікується ремінералізучою терапією. У дорослих пацієнтів порожнина зуба препарується, а потім пломбується композитними матеріалами.

Лікування середнього карієсу
. Під час огляду стоматолог виявляє невелику каріозну порожнину. Вона не сполучається з порожниною зуба, заповнена пігментним дентином. Під час зондування по емалево-дентиновій межі пацієнт відчуває біль. Порожнина виявляється під час термопроби, електроодонтодіагностики, рентгенографії. Лікується середній карієс під анестезією (провідниковою, інфільтраційною), як правило, за одне відвідування. Спочатку каріозна порожнина розкривається і розширюється. З неї видаляється розм'якшений дентин. Нависаючі краї емалі також видаляються. Створюються оптимальні умови для фіксації пломби. Порожнина обробляється антисептиком, висушується. В неї поміщається ізолююча прокладка, на яку накладається пломба з композитних матеріалів. Пломба полірується і шліфується.

Лікування глибокого карієсу. Діагностика глибокого карієсу виконується за результатами огляду, зондування ураженої карієсом порожнини, рентгенографії, термодіагностики, електроодонтодіагностики. В процесі лікування каріозна порожнина препарується, з неї видаляються уражені ділянки зуба. Потім накладаються лікувальна та ізолююча прокладки. Після цього зуб пломбується. Основні завдання лікування – збереження функцій зуба, запобігання розвитку пульпіту, періодонтиту.
Реставрація – це відновлення анатомічної форми зубів за допомогою композитних пломбувальних матеріалів. Реставрація застосовується, щоб виправити форму зубів, скорегувати дефекти, відколи емалі, зменшити діастеми, відновити уражені в результаті карієсу частини зубів, повернути їм природний колір.
Реставрація виконується прямим і непрямим методами:
  • пряма реставрація виконується відразу в роті пацієнта під час прийому;
  • непряма реставрація виконується із застосуванням композитних або керамічних протезів, які виготовляються в лабораторії. Під час прийому стоматолог знімає зліпки зубів і надсилає їх до лабораторії, де зубні техніки виготовляють потрібні накладки і вкладки.
НАШІ РОБОТИ:
Лікування гострого та хронічного пульпіту
Пульпіт обов'язково потрібно лікувати, навіть якщо він протікає безсимптомно і не викликає больових відчуттів. Невилікований пульпіт призводить до втрати зуба, поширення запального процесу на тканини щелепи і навіть сепсису. Методика лікування залежить від різновиду захворювання. На початкових стадіях захворювання, поки не почався гнійний процес, є можливість зберегти пульпу. Щоб зупинити розвиток інфекції, використовуються антисептики і антибіотики. Таке лікування вимагає кількох візитів до стоматолога. Під час першого візиту на пульпу накладається антисептична пов'язка. Через кілька днів робиться рентген, який показує, чи зупинилося запалення. Якщо запалення не минуло, пульпу видаляють повністю або частково (ампутація). Вітальна ампутація дає можливість зберегти нерви і судини, які живлять тканини зуба. Після процедури коренева пульпа зберігається, і вона здатна продукувати вторинний дентин. Депульпація зуба зупиняє його кровопостачання, і він більше не отримує поживних речовин. Середній термін служби такого «мертвого» зуба – близько 10 років.

Розробка каналів

Лікування кореневих каналів – це лікування ділянки, яку займає пульпа. Основні вимоги до інструментальної обробки кореневих каналів – це їх ретельне очищення та надання спеціальної форми. Розробка каналів виконується:
  • вручну – з використанням ручних інструментів;
  • з використанням ендомотора – пристрою для обробки кореневих каналів – обертового нікель-титанового інструменту. Застосування ендомотора знижує ймовірність утворення «сходинок», прискорює обробку.

Пломбування каналів

Після того, як канали очищені й підготовлені, спеціальним апаратом здійснюється їхнє пломбування гарячою гутаперчею. Ця процедура дає змогу герметично і рівномірно заповнити найдрібніші порожнини каналу і уникнути його повторного інфікування.
Етапи пломбування каналів за допомогою розігрітої гутаперчі:
  1. Ретельна очистка каналу від інфікованої запаленої пульпи, його дезінфекція.
  2. Висушування порожнини.
  3. Установка обтураційних штифтів. Правильність введення штифтів лікар контролює на рентгені.
  4. В зуб вводиться попередньо розігріта гутаперча. Після її застигання зуб готовий до подальшої обробки (наприклад, до протезування).
Лікування періодонтиту. Методика лікування періодонтиту включає:
  • Підготовку зуба. Зуб розкривається, здійснюється очищення кореневих каналів. Найефективніше це відбувається з використанням ендомотора. Спочатку проводиться обробка ручними інструментами. Найбільш інфікований шар дентину і пульпа видаляються. Виводиться рідина, яка утворилася під час запального процесу. Визначається робоча довжина каналу. Канал обробляється доти, доки інструмент не буде вільно проходити на потрібну довжину.
  • Антисептичну обробку. Очищені канали дезінфікуються, в них вводяться лікарські препарати. Потім здійснюється ультразвукова фізіотерапія.
  • Пломбування каналів. Канали обробляються – розширюються, готуються до пломбування. Потім їх герметизують пломбувальними матеріалами.
Пломбування каналів за допомогою розігрітої гутаперчі виконується за допомогою спеціального апарату. Найчастіше використовується прилад для тривимірної обтурації кореневих каналів методом вертикальної гарячої конденсації. Методика дає змогу рівномірно заповнювати всі порожнини каналів зубів, включаючи мікроскопічні відгалуження, герметично заповнювати всі порожнини. Таким чином, вся канальцева система зуба повністю заповнюється. Це виключає повторне інфікування, розвиток внутрішньоканальних інфекцій, утворення кіст і гранульом.
Лікувальні прокладки застосовуються, щоб створити розділовий захисний шар між пульпою зуба і пломбувальним матеріалом, який накладається поверх неї. Вони повинні захищати вичищену від уражених тканин порожнину зуба від проникнення мікробів. Це необхідно, оскільки між пульпою і порожниною зуба залишається тонкий шар здорового дентину, в якому можуть бути мікроби. Найчастіше лікувальні прокладки застосовуються для лікування негнійних пульпітів, глибокого карієсу. Вони нормалізують кровопостачання в пульпі, завдяки чому активізується відновлення дентину.

Лікувальні прокладки накладаються:
  • на всю основу каріозної порожнини – на термін 1–1,5 місяці (ставиться тимчасова пломба);
  • точково – на ділянці горбків пульпи (ставиться постійна пломба). В цьому випадку поверх лікувальної накладається ізолююча прокладка.
Вектор-терапія – неінвазивне (без хірургічного втручання) лікування пародонту апаратом Вектор. Дія м'якого ультразвуку в поєднанні з ірігацією спеціальною суспензією Поліш буквально рятує зуби від розхитування та випадіння.

Вектор-терапія це справжнє чудо високих технологій. Тканини ясен обробляются ультразвуком, що дозволяє на мікро-рівні знищувати колонії мікробів та очищати корені зубів від найменших залишків зубного каменю. Їх неможливо прибрати настільки ж дбайливо будь-яким іншим способом.

Вектор-терапія робить поверхні коренів зубів здоровими. Всього за один сеанс ефективно прибирається запах з рота, тканини ясен отримують умови для регенерації: ясна стають здоровими та рожевими, припиняється їх кровоточивість, зупиняється прогресування кісткових навколозубних кишень.